Вічна пам'ять незчисленним жертвам війни!
|
Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Слава Україні! Героям слава!
| | |
У 1945 році в Україні залишилося 27 млн. чоловік з майже 42-х млн., які проживали тут до війни. Така ціна Другої світової, яку сплатила Україна. День Перемоги над фашизмом, безперечно, є святом, особливо для тих, хто безпосередньо воював і пережив цю трагедію, але він повинен ще й стати днем скорботи і пам'яті для всіх наступних поколінь нашої держави. Історія людства неодноразово була свідком кривавих збройних конфліктів і воєн, в результаті яких гинули цивілізації, зникали могутні держави, йшли з життя мільйони людей. Але всіх їх за кількістю жертв перевершила. Друга світова війна 1939 – 1945 рр., яка залишила страшний слід в пам`яті людства. ЇЇ жертвами були не лише військові, а й цивільне населення, котре чи не вперше в історії стало об`єктом бойових дій. Не оминуло страшне лихо й Україну, на території якої в 1941 – 1944 рр. відбувалися запеклі бої між німецькими і радянськими військами. Ще одною відмітною рисою Другої світової війни став широкий антифашистський рух Опору, який розгорнувся в країнах, окупованих гітлерівською Німеччиною та її союзниками. Під час Великої Вітчизняної війни на території України діяли численні партизанські загони та з’єднання, які завдавали значних втрат загарбникам. Подвиги полеглих захисників Батьківщини, їхня стійкість і мужність увічнені в бронзі та граніті пам'ятників, у мармурі обелісків та меморіалів, у назвах вулиць та площ, у творах літератури і мистецтва. Здійснені ними ратні діла – наша невмируща слава і гордість. Однак запитаємо себе: чи все ми, живі, зробили для того, щоб увічнити світлу пам'ять про героїв війни, чи до кінця виконали перед ними свій громадянський і моральний обов'язок? Треба чесно визнати: ні, не все. Ще й досі не зроблено, мабуть, головне: ми поки що не знаємо поіменно всіх, хто пожертвував собою заради Перемоги, хто врятував нас, наших дітей і онуків від загибелі та ганебного рабства. Ми вміємо часом красиво прославляти воєнні успіхи фронтів, армій, воєначальників, але не знаємо конкретно хто, де і як воював, скільки жителів даного міста і села полягли у боях. А хіба припустимо, що в багатьох сім'ях не знають, де їхній дід, батько, брат закінчили свій бойовий шлях? Безвістя тривожить, боляче ранить, породжує почуття незаспокоєності. У цих книжках не просто перелік наших величезних, часто невиправданих людських втрат у війні. Це документальне, що грунтується на реальних фактах, свідчення масового героїзму українців, росіян, кращих синів та дочок усіх народів колишнього Радянського Союзу в жорстокій битві з агресором, їхнього полум'яного патріотизму. Пам'ятати необхідно й нам, живим. Це доказ того, що в наших душах і серцях є людяність, бажання бути гідними величного подвигу захисників Вітчизни, розуміння своєї причетності до історії, а значить, і до будівництва незалежної демократичної України. Таким чином священна заповідь «Ніхто не забутий, ніщо не забуте!» стане справді живою, дійовою. У виданнях, представлених на віртуальній виставці, вміщено архівні матеріали, контраверсійні погляди істориків та публіцистів на актуальні проблеми історіографії Другої світової війни. КНИГИ.
| Архіви окупації 1941-1944. Т.1 / Упоряд. Н. Маковська; Держ. ком. архівів України. - 2-ге вид. - К. : «Києво-Могилянська академія», 2008. - 872 с. - іл. - (Більше не таємно; Т.1). У виданні вперше представлено інформацію про так звані „окупаційні фонди" державних архівів України. Понад півстоліття цей потужний документальний масив був здебільшого засекреченим і недоступним для дослідників. Тож його публікація слугуватиме розширенню джерельної бази дослідження історії Другої світової війни на українських землях, відкриє нові можливості для глибшого і детальнішого вивчення нацистської окупаційної політики, усіх сфер життя населення на окупованій території. Актуалізована інформація допоможе розкриттю маловідомих сторінок історії України 1941 - 1944 рр. У контексті загальнолюдської трагедії найжорстокішої зі світових воєн, що є важливим також з погляду міжнародного співробітництва в гуманітарній сфері, сприятиме захисту соціальних інтересів і гідності жертв націонал-соціалістського режиму, попередженню загрози тоталітаризму, поширенню взаєморозуміння між народами світу. На сторінках видання можна буде також побачити „обличчя" війни й окупації (боротьбу, побут, руїну, голокост) у фотодокументах, ознайомитися з роздумами сучасних істориків на цю тему. Книга стане у пригоді не лише історикам-науковцям, студентам, аспірантам та викладачам гуманітарних навчальних закладів, а й усім, хто не байдужий до минулого та майбутнього України. | | Безсмертя. Книга Пам'яті України. 1941-1945 / І.О. Герасимов, І.Т. Муковський, П.П. Панченко, Р.Г. Вишневський. - К. : Пошуково-видавниче агенство «Книга Пам'яті України», 2000. - 944 с. : іл. Перед авторським колективом підсумкового тому Книги Пам'яті України «Безсмертя» стояло надзвичайно складне і відповідальне завдання: створити науково правдиве, позбавлене стереотипів минулого, видання, яке врахувало б найновіші досягнення історичної науки, показало б минулу війну в усіх її вимірах, дало б змогу читачеві осмислити глибинність втрат і жертв українського народу. Повоєнна історія стала для науковців, військових фахівців предметом осмислення всебічної участі українського народу у Великій Вітчизняній і Другій світовій війнах. У цьому аспекті книга «Безсмертя» – справді новаторська праця. Новизна всеукраїнського тому «Безсмертя» не лише в тому, що в ньому даються оцінки минулого виважено, обгрунтовано, з належною мотивацією, але й у новому осмисленні подій та фактів Великої Вітчизняної і Другої світової воєн. | | Війною обпалена юність. Спогади / Автор проекту, упоряд. В. Веприк. - О.: Астропринт, 2007. - Кн. 2. - 240 с. На превеликий жаль, сьогодні на Заході - і не тільки там, але і в нашій країні, - окремі «історики» намагаються наново переписати історію Великої Вітчизняної війни, підтасувати і сфальсифікувати факти так, щоб принизити роль СРСР у Вітчизняній, всенародній війні. Витравити зі свідомості людей, особливо молодого покоління, що Перемога була здобута СРСР не завдяки інтернаціональної спайці всіх народів, що населяли тоді велику країну, а в результаті відкриття «другого фронту», тим самим спотворивши істину до абсурду. Але правда - як саме життя. Пройдуть століття, і майбутні покоління з вдячністю та трепетом будуть згадувати про подвиги народу сорокових років ХХ століття, який врятував людство від коричневої чуми - фашизму. Ця книга - вічна пам'ять загиблим і низький уклін нині живим ветеранам Великої Вітчизняної. | | Герої визволення України / Авт.-упорядник П.Л. Машовець. - К. : Україна, 2007. - 111 с. : іл. Видання містить інформацію про видатних воєначальників і полководців, які боронили і визволяли українську землю від німецько-фашистскьких загарбників у роки Великої Вітчизняної війни. У видавництві «Україна» виходили друком плакати «Герої оборони та визволення рідної України від німецько-фашистскьких загарбників», на яких розміщено портрети найбільш прославлених під час оборони і визволення України воєначальників (переважно тих, хто народився на Україні). Оскільки плакати, розміщені на стінах музеїв, було вирішено доопрацювати плакатні матеріали та перевидати їх у вигляді ілюстрованої книги, яка може значно довше зберігатися в музеях, кімнатах самопідготовки та читацьких залах. | | Дмитрук В. Вони боролися за волю України: монографія / В. Г. Дмитрук. - Луцьк: Волинська обл. друкарня, 2007. - 1070с. У книзі на глибокому аналізі історичних подій, на численних архівних документах та спогадах учасників національно-визвольної боротьби українського народу автор відтворює захоплюючу і трагічну сторінку історії боротьби українського народу за незалежність нашої Батьківщини в 1917-1959 pp., який вистояв і переміг в двобої з коричневими і червоними окупантами, що з різних боків навалювалися на нашу Батьківщину. | | Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні / В. Косик. - Л., 1993. - 660 с. Друга світова війна, бачена в контексті українських проблем та інтересів, належить до найбільш сфальсифікованих періодів нашої найновішої історії. Еверести псевдонаукових праць про так зване возз’єднання в Українській радянській державі та Велику Вітчизняну війну дають спотворену - інколи "з точністю до навпаки" - картину подій, явищ, особливо стосовно участі в них українського національного руху. | | Книга пам'яті України: Одеська область:[В 8 т.]. Т.1. Одеса [Жовтневий, Іллічівський, Київський, Малиновський р-ни] / Обл. редкол.: Мерлич К.І. (голова), Гурський О.Г. (заст. голови), Сальников В.Д. (заст. голови), Бурдукевич А.І. (відповід. секретар) [та ін.]. - О. : Маяк, 1994. - 928 с. В історико-меморіальне видання занесено імена одеситів, що полягли в роки Великої Вітчизняної війни в боротьбі проти фашистських загарбників. Перший том «Книги Пам'яті України: Одеська область» містить короткі дані про уродженців Одеси (Жовтневий, Іллічівський, Київський та Малиновський райони). | | Левітас І. Праведники Бабиного Яру / І.Левітас; [пер. з рос. С. Герус]. – К. : Етнос, 2008. – 368 с. : іл., [32]с. іл. Видання розповідає про людей, які виявили героїзм, велич духу і благородство, рятуючи євреїв від загибелі під час німецької окупації Києва 1941-1943 років. Книга є результатом багаторічних пошуків і досліджень історика і літератора І. Левітаса, який очолює Єврейську раду України і фонд «Пам'ять Бабиного Яру». | | Літо 1941. Україна: Документи і матеріали. Хроніка подій / Колектив авт.- упоряд.: Замлинський В.О. (керівник) та ін - К.: Вид-во «Україна», 1991. - 152 с.: іл. У збірці зібрані невідомі та маловідомі документи Центрального архіву МО СРСР, дипломатичні і разведдокументи передвоєнного часу, що розкривають підготовку фашистської Німеччини до нападу на СРСР. Директиви та накази Ставки ВГК, бойові і політдонесень командування армій, частин, військових рад, політорганів періоду військових дій виконують «білі плями» історії, проливають світло на трагічні прорахунки радянського керівництва і військового командування, свідчать про небачену самовідданність і стійкість, проявлені радянськими воїнами в повних трагізму і героїки перших боях з загарбниками на території України. Кожному розділу передує науково-популярний нарис.
| | Вони бились за Одесу : зб. спогадів / під заг. ред. Л.І. Ремінного, В.Е. Соколова . - О. : Моряк, 1998. - 204 с. : іл. Справжня Збірка спогадів про учасників героїчної оборони Одеси в період 5 серпня – 16 жовтня 1941 року та її звільнення 10 квітня 1944 року. Збірка складається з трьох розділів: «Героїчна оборона Одеси в серпні-жовтні 1941 року», «Звільнення Одеси і Одещини в квітні 1944», «Звільнена Одеса відроджується». Автори та творці «Збірки спогадів» сподіваються, що вони впоралися з поставленим перед ними благородним завданням і пропонують сприйняти його як результат їх колективної праці і як їх скромний пам'ятний дарунок благородним нащадкам. | | Пігідо-Правобережний Ф. “Велика Вітчизняна війна”. Спогади та роздуми очевидця. - К. : Смолоскип, 2002. - 288 с. Видання містить спогади українського публіциста і громадського діяча Федора Пігідо-Правобережного (1888–1962) про події в Україні у 1941–1945 рр. Перше видання вийшло друком у 1954 р. в Канаді, однак з того часу книжка була недоступна широкому читацькому загалу в Україні. Тим часом ці мемуари подають унікальну інформацію, розвінчують чимало стереотипів і міфів про те, що в СРСР довгі десятиліття було заведено називати “Великою Вітчизняною війною”. Нове видання, крім авторського тексту, містить вступну і заключну статті, а також коментар із необхідними роз’ясненнями чи уточненнями. | | Педак В.П. Дякуємо і мертвим, і живим: Документальний нарис/ В. Педак. - Днiпропетровськ: Січ, 2007. - 2007 с . Книга запорізького журналіста про долі остарбайтерів, котрі під час війни опинилися в Німеччині. Автор отримав сотні листів. На багатьох прикладах він доводить, що такі людські якості як порядність, здатність розуміти чужу біду є у важкі хвилини визначальними. Той, кого вважали ворогом, хто мав помститися, ділився останнім шматком хліба, лікував, підтримував. Головне не в тому, ким є людина за національністю. Глибина душі, ясний розум – ось витоки гуманізму, милосердя, любові до ближнього. Автор ще раз підкреслює важливу думку: війни розпалюють правителі, а тяжкий хрест несуть народи. | | Політична історія України. ХХ ст. : У 6 т. / Редкол. : І.Ф. Курас (голова) та ін. - К. : Генеза, 2002-2003. Т.4: Україна у Другій світовій війні, 1939-1945. – Керівник тому В.І. Кучер. – К., 2003. – 584 с. Четвертий том видання охоплює період Другої світової війни. Спираючись на унікальний архівний матеріал, праці сучасної історіографії, автори прагнуть переосмислити питання про роль і місце України у контексті передвоєнного партнерства, а згодом воєнного протистояння двох диктатур. У томі висвітлено внесок українців у розгром нацизму, вузлові моменти розвитку радянського партизанського руху, боротьби ОУН і УПА, політичні наслідки воєнного протистояння двох тоталітарних систем.
| | Україна в полум'ї війни. 1941-1945 / П.П. Панченко, О.І. Уткін, В.І. Горєлов та ін. - К. : Україна, 2005. - 560 с. На основі аналізу фактичного матеріалу, нових архівних джерел автори розглядають найважливіші операції Червоної армії, що суттєво вплинули на подальший хід другої світової війни, значною мірою збагатили воєнне мистецтво. У книзі розкриваються діяльність руху Опору, тактика козачих та кавалерійських формувань, що визволяли українську землю від ненависного ворога, особливості політико-виховної роботи серед військовослужбовців у фронтових умовах, масовий героїзм, мужність, самовідданість бійців і командирів, які вистояли і перемогли у жорстокому двобої з фашизмом.
| | | | |
ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ.
| | Король В. Становище радянських військовополонених на окупованій території України в 1941-1944 рр. / В. Король // Історичний журнал. - 2009. - № 3. - С. 95 - 106. Проблема військовополонених загалом і їхня доля на окупованих землях України зокрема, залишається актуальною донині, а надто тому, що вітчизняні історики, схоже, більше уваги почали приділяти долі не радянських, а німецьких військовополонених та іх союзників. | | | | | | | Лисенко О. Підсумки другої світової війни для України і проблеми історичної пам'яті / О. Лисенко // Політика і час. - 2007. - № 6. - С. 30 – 33. Тим, кому сьогодні 80, у червні 1941 року було 14. Між ними тодішніми й сьогоднішніми ціле покоління, якому ще належить розібратися в тому, яка війна розпочалася у 1941 році, ставши епіцентром головної світової трагедії ХХ століття. У статті розглядається проблема співвідношення історичної пам'яті та наукового знання про Другу світову війну, шляхи подолання ідеологічних схем і ментальних стереотипів. | | | | | | | Гриник Ю. Ціна війни для України / Ю. Гриник // Нова політика. - 2002. - № 2 (40). - С. 35 – 37. Друга світова війна втягнула в свою орбіту 61 державу, 80 відсотків населення земної кулі і забрала близько 60-ти мільйонів людських життів. 22 червня 41 року, захопивши 12 країн Європи, Німеччина посунула свої війська на Схід. 190 дивізій, а ще більше як п'ять мільйонів людей, близько 60-ти тисяч танків, гармат, літаків перейшли кордон СРСР. Першими жертвами агресії стали Україна та Білорусь. | | | | | | | | | Барбон М. Фрагмент зі «споминів» (1943-1944 років) / М. Барбон // Розбудова держави. - 1995. -№ 4. - С. 53 – 55. Польові військкомати на лівому березі Дніпра мобілізовували всіх чоловіків з 1891 по 1926 рік народження. Забирали на гарматне м'ясо під мітлу - і хворих, і немічних, і 16-річних підлітків. Переважно це були селяни Сумщини, Чернігівщин та лівобережної Київщини. Без будь-якого військового вишколу, у своєму одязі, за що тоді звали іх "чорносвитками" ("чёрнорубашечниками"), з виданою несправною чи трофейною зброєю, якою вони навіть не вміли користуватися, часто без набоїв, гнали на штурм Дніпра під нищівний вогонь цю нещасну людську юрбу, підперту ззаду кулеметами, "заградотрядов". У свитках, куфайках, з торбами за плечима з жахом тонули в червоних від крові водах Славутича його приречені на смерть сталінською імперією сини. Ніхто з них не дістався до протилежного берега. | |
|